У рамках циклу зустрічей студентів з випускниками НаУКМА «Могилянські історії» 25 лютого відбулася зустріч із Євгенієм Стасіневичем – випускником МП «Філологія. Історія літератури та компаративістика» 2013 року, аспірантом кафедри літературознавства, літературним критиком, журналістом, лектором «Bartleby&Co», «Культурного проекту», школи арт-журналістики «ПравоПис», у минулому – культурним оглядачем інтернет-видання INSIDER.

Говорили про те, як гуманітарію реалізуватися в житті. Хоча мова йшла здебільшого про можливості для філологів, студенти інших гуманітарних спеціальностей отримали багато корисної інформації про перспективи подальшого розвитку в сфері гуманітаристики.

Євгеній вважає, що у наш час самореалізація та успіх кожної людини залежать від темпераменту, активного способу конвертації своїх знань і вмінь. За останні два роки попит на випускників гуманітарних спеціальностей значно зріс. Цьому послужила недавно сформована «культура експертства», поштовхом для якої став фейсбук, де кожен може висловлюватися з приводу будь-якого питання. У більшості випадків ці висловлювання не мають в основі глибокого розуміння справи з боку мовця, тому думка справжніх експертів стала цінуватися більше.

Можливості для філологів та інших гуманітаріїв, на думку Євгенія, можна поділити на два типи: активна конвертація своїх знань та навичок і пасивна. До активної належать культурний менеджмент та лекторії.

DSC_0025Культура лекторіїв самоорганізувалася і розвинулась у Києві протягом останніх двох років, це «тенденція не пострадянського простору, а тенденція української столиці». Лекторії, це чудова можливість для філологів використати свої знання на практиці: «Гуманітаріям треба відкинути свій топос скромності. Ґрунтовної гуманітарної освіти, яку можна отримати в Могилянці, достатньо, щоб почати вести цикл лекцій».

На лекції про культуру, зокрема про літературу, відчувається великий суспільний попит: «Треба думати, що існує певний соціальний договір між гуманітаріями та рештою суспільства. Вони дають нам право вивчитися на цих чудових спеціальностях, виростити цей інтелігентський інтелектуальний бекґраунд, а потім ми маємо його віддавати, ділитися. Ми отримуємо знання і віддаємо їх. Це чудова форма взаємодії».

Культурний менеджмент, арт-менеджмент – також порівняно нова сфера діяльності в нашій країні, де гуманітарії можуть проявити, крім фахових, ще й організаційні, управлінські здібності та навички. Зараз існує велика потреба в освічених, енергійних та сміливих.

Ще одним видом активної діяльності Євгеній вважає викладання: «Я б зараз із задоволенням попрацював зі старшокласниками в якомусь спеціалізованому літературному ліцеї, гімназії».

Ті, кому не до душі така активна діяльність, мають так звані «пасивні» варіанти проявити себе, як-от: культурна журналістика, переклади, наукова діяльність, зайнятість у книгоіндустрії (редагування, робота коректором тощо). Щоправда в плані культурної журналістики є інша проблеми – більшість українських ресурсів не мають окремого відділу культури. На думку Євгенія, літературознавча освіта дає людині перевагу, якщо вона пише про книжки, але літературознавство і літературна критика різняться між собою. І це треба враховувати.

DSC_0012Відповідаючи на питання слухачів про те, чи перспективно зараз бути письменником, Євгеній Стасіневич відповів, що треба чітко розмежовувати письменників та літераторів. Якщо письменники – люди, які лише пишуть книжки і цим же заробляють на життя, зараз не мають особливих перспектив в Україні, то з літераторами ситуація краща. Вони не лише пишуть художню літературу, а й ведуть колонки в журналах, займаються літературною критикою, мають інші пов’язані з літературою проекти. Так само неоднаковою є ситуація, що склалися на сьогодні в Україні з поезією та прозою. Прозовий твір потребує більше сил і часу від автора. Можливо, через це багато якісних прозових книжок поки не написано. Поезія зараз розвивається значно активніше, так було і в минулому столітті.

Наостанок Євгеній Стасіневич висловився щодо можливого українського Нобелівського лауреата з літератури. Єдиною претенденткою поки він вважає Оксану Забужко. Але, опираючись на логіку вручення цієї премії, найближчі десять років чекати вручення її українському представникові марно.

На традиційні питання «Могилнських історій» Євгеній відповів:

  • Про те, що надихає сьогодні: «Дочка Цвітана, якій 4 роки. Переконався і свідчу: діти ані роботі, ані навчанню геть не завада. Може, якраз навпаки».
  • Про що мріє,  чим живе: «І мрію, і живу новими проектами, зокрема в «Книжковому Арсеналі – 2016», де формую дві великі програми, та новим циклом лекцій з літератури, який розпочинається у березні в бібліотеці «bOtaN». Радо запрошую».

По закінченню лекції присутні мали можливість у більш неформальних умовах поспілкуватися з випускником.

Незабаром відбудуться нові зустрічі в рамках проекту «Могилянські історії».

Матеріал підготувала Марина Сніжинська,

стажист напряму “Комунікації з випускниками НаУКМА”

0 Comments

Leave a reply

Форма контакту

Напишіть нам...

Sending

Асоціація випускників НаУКМА

Log in with your credentials

Forgot your details?